Військовий без інфи — бомба на таймері
Проблема
Один із головних критеріїв (усього їх 9 + відкриті питання) психологічної бойової готовності (ПсхБГ) особового складу до виконання завдань за призначенням є «поінформованість». Упродовж року, під час експертної оцінки ПсхБГ у військових частинах, у якій брали участь тисячі мобілізованих респондентів, інструктори ГО «Український центр військового лідерства» виявили чітку закономірність: середнє значення показника поінформованості особового складу від 0 до 5 коливалось у межах 2. Звісно, що в бойових умовах воно знижувалося до 1 і менше під упливом різноманітних негативних чинників.
Нещодавно я проводив тренінг «Командирське (бойове) інформування» на так званих «курсах капітанів». Із 15-ти офіцерів, які провоювали рік, тільки двоє чули про словосполучення «командирське інформування» і тільки через те, що свого часу закінчили виш. Чути то чули, але не факт, що проводили.
Насправді ж інформацію з різних дайджестів (що готують у ГУМПЗ) більшість пересилають (дублюють) по своїх внутрішніх каналах у різних месенджерах, які заборонено (майже так, як у каZапів) використовувати в ЗСУ.
У кращому разі якийсь «глашатай» у ролі «замполіта-совка» тренується читати перед строєм той дайджест. А коли той же дайджест «глашатай» приклеїть, наприклад, на стіні, то звісно його ніхто не читає, тому що він і так розісланий у каналі месенджера, ще й надрукований дрібними літерами, тому що «глашатай» купує папір за свої гроші.
Ось і вся сутність внутрішніх комунікацій у вигляді командирського інформування в ЗСУ зараз. Ліпше «Промову переможця» начитувати. Як, до речі, з нею? Все норм? У штабах щоранку проголошують?
Контекст ситуації
Особовий склад підрозділу подивився відео, яке було розміщене в TikTok. На ньому чоловік в українській військовій формі задається питанням: «За кого воювати?», — і стверджує, що поки щось не зміниться в державі, не братиме до рук зброю. Думки стосовно змісту відео розділилися. Хтось підтримує озвучені погляди, а в когось відео викликало негативні емоції. Виникли конфліктні ситуації та суперечки, що негативно впливають на згуртованість, психологічну бойову готовність і моральний стан.
Завдання
Військовому лідеру необхідно задовольнити інформаційну потребу особового складу, провівши командирське інформування на тему «За кого воювати?» за технікою наративу.
Військовим лідерам ЗСУ пропонують апробувати на практиці техніку наративу (не треба бути невігласами), тому що «чоловік у військовій формі» на відео майстерно нею володіє і викликає потрібні емоції, а в декого — і дії. Можна навіть повчитися.
Командирів (начальників), які верещать, що солдат не має нічого знати, окрім об’єкта атаки, і прикриваються начебто «витоком інформації» (так простіше виправдати свою @бнутість), особисто вважаю руйнівниками бойового духу. Вони своїми діями, а правильніше — тупістю допомагають як корисні ідіоти каZапам. Зрештою, непоінформований солдат майже завжди — мертвий солдат.
«Військо, що знає, як розгортаються події, залишається активним, уважним, підготовленим до будь-яких несподіванок і боєздатним; солдати спроможні якісно й ефективно виконувати свої функції, при тому зберігаючи високий моральний дух. Непоінформоване військо — бомба уповільненої дії, його фіаско неминуче, то лише справа часу» — Джоко Віллінк («Стратегія і тактика лідерства», 2019).
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!