Перейти до основного вмісту

Зауваження щодо проєкту Держбюджету-2021

GreedIsGood 100500
Источник

Найм’якіший вираз, яким можна охарактеризувати представлений проєкт Державного бюджету України на 2021 рік – це «надміру оптимістично».

Основні показники бюджету

У проєкті Державного бюджету України на 2021 рік доходи заплановані на рівні 1,07 трлн грн, що на 9,4% більше, ніж заплановано у 2020 році.

Згідно проєкту, планується збільшення на 144,9 млрд грн податкових надходжень.

Іншими словами, попри те, що триває пандемія коронавірусу і падіння економіки, спричинене як власне пандемією, так і невдалими управлінськими рішеннями, уряд планує наповнювати бюджет у тому числі шляхом посилення податкового тиску на приватний бізнес.

Так, доходи від ПДФО планується збільшити на 28 млрд грн, або на 25%, що має відбутися через підвищення мінімальних зарплат та посадових окладів працівників.

Попри економічну кризу та скорочення виробництва майже в усіх основних галузях Кабмін запланував зростання на 68% ПДВ із вироблених в Україні товарів – з планових 77,5 млрд грн у 2020 році до 130,5 млрд грн у 2021-му. А обсяги ПДВ із ввезених в Україну товарів мають зрости до 332,5 млрд грн, або на 28,7 млрд грн чи на 9,5% порівняно з планом поточного року.

Водночас заплановане суттєве зменшення неподаткових надходжень — на 54,6 млрд грн, до 129 млрд грн. Дивіденди від суб’єктів господарювання державного сектору економіки, таких як ПриватБанк, Укрзалізниця, НАК «Нафтогаз», Адміністрація морських портів та інші, скорочуються на 43,7 млрд грн до 24,5 млрд грн. Надходження від Нацбанку також скоротяться – на 9,7 млрд грн.

А надходжень коштів від плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (4,4 млрд грн у 2020 р.) взагалі не заплановано. Тобто ігровий бізнес легалізували під приводом того, що до бюджету підуть доходи, а тепер ці доходи випадково забули передбачити.

Видатки заплановано на рівні 1,33 трлн грн, що на 61,7 млрд, або на 4,8% більше порівняно з планом на 2020 рік.

Граничний дефіцит бюджету планується в обсязі 270,3 млрд грн, або 6% ВВП (це вдвічі перевищує умовно безпечний рівень у 3%), що на 28 млрд грн менше, аніж запланований дефіцит у 2020 році.

Нагадаємо, що у 2018-2019 роках дефіцит бюджету був втричі меншим.

Між тим, для покриття дефіциту бюджету уряд має використовувати зовнішні запозичення. Водночас поточного року Мінфін повинен повернути кредиторам за попередніми запозиченнями 346 млрд грн, а наступного ще більше — 439 млрд грн. Аби і повернути борги, і профінансувати запланований обсяг дефіциту, Мінфінові потрібно буде сумарно запозичити 702 млрд грн.

Втім, через недолугі дії влади (справа Приватбанку, тиск на керівництво НБУ, невиконання Кабміном зобов’язань) великі міжнародні фінансові інституції (МВФ, СБ, ЄБРР) поставили співробітництво з Україною «на паузу». Це може призвести до здорожчання запозичень для України, відтак уряд, очевидно, знову використовуватиме для фінансування дефіциту суттєво дорожчі, ніж кредити міжнародних фінустанов, ОВДП. Крім того, сам факт згортання співробітництва з Україною цих установ також можете підвищити ціну запозичень.

Обсяг державного боргу збільшується на 217,4 млрд грн (порівняно із запланованим на 2020-й) і складе 2604,2 млрд грн (57,8% від прогнозного ВВП).

Граничний обсяг гарантованого державою боргу304,5 млрд грн (6,8% від прогнозного ВВП).

Інші прогнозні показники, закладені у проєкт бюджету-2021:

  • Зростання економіки – 4,6%;
  • Інфляція – 7,3% річних;
  • Середній курс валюти – 29,1 грн за долар США;
  • Середня місячна зарплата (за бюджетним прогнозом) – 13,6 тис. грн.

У проєкті бюджету не пояснюється, на чому грунтується нестримний оптимізм уряду в оцінці зростання економіки – адже йдеться про подолання падіння у річному вимірі мінімум на 6,8% та плюс до того ще й зростання на 4,6%. Імовірно, коріння цього оптимізму слід шукати в нинішніх радісних повідомленнях про те, що економіка впала у другому кварталі на 11,6% – а могла ж і на 14%.

Дотримання ж запланованих показників інфляції одночасно із запланованим зростанням мінімальної зарплати (до 6500 грн) теж видається малоймовірним. Крім того, підвищення мінімалки і відповідне збільшення податків може призвести до масованого виходу підприємців у «тінь» і, таким чином, до зменшення обсягів надходжень до бюджету замість очікуваного збільшення.

Видатки. Основні показники

Видатки на обслуговування державного боргу планується збільшити порівняно з поточним роком на 19,1 млрд грн, або на 13,5%. Порівнювано ж із 2019 роком розмір витрат на обслуговування держборгу збільшиться на 41,2 млрд грн, або на 34,5%.

Виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, пропонується збільшити на 3,2 млрд грн, що більш ніж утричі перевищує такі видатки у цьому році.

Виплати за державними деривативами (нова стаття видатків) – 1,15 млрд грн.

Резервний фонд планують зменшити порівняно з цим роком учетверо – до 1,5 млрд грн.

Базову дотацію збільшать на 2,4 млрд грн, або на 18,1%.

Додаткові дотації з Держбюджету місцевим бюджетам збільшать лише на 3,1%.

У сфері відповідальності Мінекономіки розмір видатків планують збільшити на 10% (+1,75 млрд грн).

Проектом передбачена нова стаття видатків – «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» у розмірі 1,13 млрд грн.

Водночас до бюджету не закладено фінансування розвитку авіаційної інфраструктури та транспорту. Таким чином, інвестиції в державну авіаційну інфраструктуру та розмови про створення державної авіаційної компанії залишаться на папері.

На ремонт та будівництво доріг державного та місцевого значення передбачається 76 млрд грн (без урахування видатків на безпеку), що нібито більше, ніж у поточному році, на 4,2 млрд грн. Утім, цього року на дороги пішли 35 млрд грн з фонду боротьби з коронавірусом (з яких уже використано 9 майже млрд). Таким чином, у реальності фінансування дорожнього будівництва наступного року зменшиться майже на 31 млрд грн. Якщо, звісно, влада не вирішить наступного року повторити трюк із перенаправленням коштів із коронавірусного чи якогось іншого фонду. Також планується залучити кредитів під державні гарантії для фінансування Дорожнього фонду на 70,9 млрд грн, що майже в 3,5 рази більше, ніж цьогоріч.

У проєкті Держбюджету закладено суттєве збільшення фінансування правоохоронних та фіскальних органів. Так, Офіс Генерального прокурора отримає майже на 2 млрд грн (+24%), більше, ніж цього року; система МВС – на 4,9 млрд грн (+5,2%), з яких 3,3 млрд грн (+6,7%) на збільшення видатків з оплати праці; Держмитслужба – на 1,47 млрд грн (+40%); Державна податкова служба – на 2,85 млрд грн (+34,6%), із них видатки з оплати праці на +1,5 млрд грн (+30%), ДБР – більш ніж на 1 млрд грн (+75%), із них на оплату праці на 619,4 млн грн (+58%); СБУ – на 2,7 млрд грн (+22,8%).

Водночас видатки на Міністерство оборони зменшено на 127 млн грн (мабуть, українська армія вже ні в чому не має потреби, хіба що у поверненні старих сухпаїв чи в закупівлі годинників і паркерів для Генштабу).

Кошторис Головного управління розвідки Міноборони збільшиться на 418,4 млн грн (11,7%), а видатки на Службу зовнішньої розвідки на 1,64 млрд грн (майже вдвічі більше).

При цьому уряд пояснює збільшення видатків на оплату праці підвищенням мінімальної заробітної платні, хоча відсоток, на який збільшуються відповідні видатки, по різних відомствах суттєво відрізняється.

На пільги і житлові субсидії громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі буде виділено менше на 2,72 млрд грн (7,4%). Фінансування заходів із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш уразливих категорій населення зменшено на 29,9%, або на 19,7 млн менше.

Нічим іншим, крім як «кінцем епохи бідності», такі скорочення пояснити неможливо.

Водночас видатки на систему охорони здоров’я збільшено на 26,1 млрд грн (19,7%) – до 156 млрд грн. Втім, ситуація з пандемією коронавірусом, на жаль, показала – немає жодних підстав сподіватися, що ці кошти будуть витрачені ефективно.

Зазначимо, що нині досить важко прогнозувати, чи будуть виконані заплановані показники доходів і видатків бюджету за результатами поточного року. Крім того, варто нагадати про «корекцію» держбюджету в березні поточного року, коли показники були змінені до невпізнаваності порівняно з закладеними при ухваленні Держбюджету-2020. Тож наступного року уряд може також скористатися такою лазівкою і суттєво скоригувати убік зменшення початково заплановані показники доходів і видатків.

Отже, судячи з проєкту, уряд планує виконувати бюджет завдяки посиленню податкового тиску в умовах скорочення, певному скороченню соціальних програм та збільшенню боргового навантаження.

Детальніше про видатки

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

У сфері відповідальності Мінекономіки пропонується збільшити розмір видатків лише на 10% (+1,75 млрд грн), що явно недостатньо для підтримки економіки, яка перебуває у кризі.

Значних змін у фінансуванні за окремими статтями немає, отже — будь-яких нових ефективних заходів чи програм, спрямованих на розвиток економіки, міністерство не планує.

Передбачена нова стаття видатків – «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» – у розмірі 1,13 млрд грн.

Втім, ці кошти лише формально у сфері відповідальності міністерства, а насправді розподілятимуться за рішенням Кабміну (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм) на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Саме ця комісія, яка утворена Кабміном та складається переважно з його членів, здійснюватиме розподіл коштів, передбачених цією статтею.

Фінансування цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, у проєкті бюджету залишиться незмінним – на рівні поточного року. Як це узгоджується із заявами уряду про необхідність розвитку власного виробництва продукції оборонного призначення – невідомо. Скоріше за все, такі плани просто залишаться на папері.

''

 

Крім того, уряд планує катастрофічно зменшити фінансування доплат працівникам за роботу в зоні відчуження та громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – з 623,5 млн грн до 3,1 млн грн (-620 млн грн). Власне, можна говорити про фактичне знищення такого напрямку підтримки «чорнобильців».

Міністерство енергетики

Для цієї галузі видатки зменшено на 1,6 млрд грн (25,6%).

Серед іншого запропоновано збільшити на 400 млн грн фінансування заходів із ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств. Враховуючи фінансовий стан енергетичних підприємств, що належать державі, існує ймовірність перекладення боргових зобов’язань таких підприємств на держбюджет.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів

Обсяги фінансування тут збільшено на 1,1 млрд грн (11,5%).

Основне збільшення видатків – на 766 млн грн – закладено на експлуатацію державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами.

Водночас суттєво, більш ніж учетверо, зменшено видатки на першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням – з 205 до 45 млн грн.

Якихось проривних програм, що дозволили б кардинально покращити стан довкілля, у проєкті бюджету не передбачено.

Втім, кілька реорганізацій міністерства поспіль, які так захоплено здійснювала під видом реформування влада, насправді фактично зупинили розвиток галузі.

Міністерство розвитку громад та територій

Розмір видатків на регіональний розвиток заплановано збільшити на 2,8 млрд грн (26,6%). Втім, якщо порівняти з Держбюджетом на 2019 рік (до змін, внесених урядом Зеленського), то виявиться, що фінансування зменшено на 1,3 млрд грн (14%).

У проекті, серед іншого, передбачене зменшити розмір видатків на часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла — на 6 млн грн. Така сама ситуація і з іншими статтями, пов’язаним зі сприянням у придбанні житла. Мабуть, також у рамках «кінця епохи бідності».

Позитивом є збільшення фінансування за статтею «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» майже на 400 млн грн; а також збільшення видатків для Державного фонду регіонального розвитку — на 4,46 млрд грн. Втім, в умовах штучно створеної невизначеності з реформою децентралізації можливе нераціональне використання цих коштів.

Міністерство фінансів

Розмір видатків зменшено на 34,4 млрд грн (13,1%), що пов’язано з відсутністю видатків на Фонд боротьби з COVID-19.

Натомість запропоновано значно збільшити видатки, пов’язані із борговими зобов’язаннями.

Так, витрати на обслуговування державного боргу збільшено на 19,1 млрд грн, або на 13,5%.

Виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, які отримали кредити під державні гарантії, пропонується збільшити на 3,2 млрд грн – це втричі більше порівняно з 2020 роком.

На виплати за державними деривативами (нова стаття видатків) передбачено 1,15 млрд грн.

Водночас вп’ятеро – з 50 до 250 млн грн – збільшено видатки на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави. Хоча, звісно, краще, якби силові органи, що охороняють закон, не допускали незаконних дій.

Видатки на Резервний фонд зменшено вчетверо – до 1,5 млрд грн.

Базова дотація має збільшитися на 2,4 млрд грн (18,1%).

Додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам збільшено лише на 3,1%. Враховуючи хаотичні дії нинішньої влади у сфері децентралізації, імовірно, слід радіти тому, що хоча б не зменшено.

Видатки по галузях, підвідомчих Мінінфраструктури

У проєкті відсутнє фінансування розвитку авіаційної інфраструктури та транспорту. Тобто інвестицій у державну авіаційну інфраструктуру та створення державної авіаційної компанії не заплановано.

Водночас передбачено видатки на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізації залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень, а саме — на закупівлю 100 пасажирських вагонів передбачено 4,4 млрд грн. Джерелом цих коштів встановлено Дорожній фонд, а саме – видатки на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Згідно презентації Мінфіну, на дороги у 2021 році влада має намір витратити близько 150 млрд грн, що має стати новим рекордом.

Однак, звідки ж пропонується взяти такі рекордні кошти?

Проєктом Держбюджету-2021 передбачено на ремонт та будівництво доріг державного та місцевого значення 76 млрд грн (без урахування видатків на безпеку). Це на 4,2 млрд грн більше, ніж у поточному році. Проте цього року влада також використовувала для доріг кошти «коронавірусного» фонду, отже, реальний розмір фінансування за рахунок державного бюджету зменшено майже на 31 млрд грн.

Крім того, влада пропонує нарощувати боргові зобов’язання за видатками Дорожнього фонду, що фактично може зруйнувати ідею утворення фонду. Цього року почалося залучення коштів за рахунок отримання Укравтодором кредитів під державні гарантії. Розмір кредиту склав 19,3 млрд грн, що призвело до додаткового фінансового навантаження на Державний дорожній фонд, виплати за зобов’язаннями збільшились більш ніж удвічі (на 7,9 млрд грн). А наступного року планується залучити кредитів під державні гарантії вже на 70,9 млрд грн. Як наслідок, у 2022 році виплати за борговими зобов’язаннями Дорожнього фонду можуть перевищити 30 млрд грн.

Правоохоронна система

Офіс Генерального прокурора

Офісу Генерального прокурора додадуть майже 2 млрд грн (+24%), із них на оплату праці піде на 1,4 млрд грн або на чверть більше порівняно з поточним роком. Таке підвищення зарплатні пов’язане з нормами Закону «Про прокуратуру», якими передбачено значне збільшення посадових окладів прокурорів з 1 січня 2021 року. Втім, враховуючи економічну кризу і пандемію, а також те, що у прокурорів історично склалися непогані умови життя, ці норми Закону можна було б переглянути і таким чином хоча б відтермінувати заплановане підвищення, що дозволило б скоротити видатки на ОГП на півтора мільярди.

МВС

Для МВС у проєкті бюджету передбачено збільшення видатків на 4,9 млрд грн (+5,2%), з яких 3,3 млрд грн (+6,7%) направлено на збільшення розмірів видатків оплати праці працівникам органів, підвідомчих МВС. Це відомство також належить до тих, які навряд чи колись могли поскаржитися на брак фінансування чи катастрофічно низький розмір зарплат співробітників. На відміну від освіти чи медицини.

Державна фіскальна служба

У Держбюджеті на 2021 рік пропонується передбачити і фінансування (увага!) Державної фіскальної служби – саме тієї, яку, за словами прем’єра Шмигаля, мають ліквідувати до кінця 2020 року. Понад те, ці видатки ще й збільшено – майже на 600 млн грн (+64%). Тобто відомства не буде, а підвищення зарплати його співробітників – буде. Саме час нагадати, що ліквідація Державної фіскальної служби є однією з умов отримання другого траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі 600 млн євро.

Втім, фінансування Бюро економічної безпеки, яке має почати роботу в 2021 році замість Фіскальної служби, також закладене у проекті бюджету в розмірі 1 млрд грн, із них майже 800 млн грн – на заробітну плату. (Тут якраз доречно згадати про тривалу і досі незавершену історію створення багатостраждального Державного бюро фінансових розслідувань).

Державна митна служба

Видатки для Державної митної служби збільшуються на 1,47 млрд грн (40%). Із них на 1 млрд грн збільшуються видатки на розвиток служби. Які саме кроки маються на увазі під розвитком служби – не уточнюється.

Державна податкова служба

Державну податкову службу теж не образили – запропоновано збільшення видатків на 2,85 млрд грн (34,6%), із них на оплату праці – на 1,5 млрд грн (30%). (Ну справді, хіба хтось може подумати, що уряд має намір посилити податковий тиск?)

НАБУ

На тлі значного збільшення фінансування інших правоохоронних органів видатки для НАБУ виглядають досить скромно – на 141 млн (15%). Оскільки діяльність навіть того НАБУ, що ми маємо, все одно викликає роздратування у влади, то цілком логічно з її боку підштовхнути працівників Бюро перейти до тих органів, в яких краще фінансування.

НАЗК

Значно збільшено фінансування НАЗК – на 421,5 млн грн (61,5%). Але навряд чи працівники цієї структури цьому особливо зрадіють, оскільки переважна частина цих коштів – 413,5 млн грн – спрямована на фінансування статутної діяльності політичних партій.

ДБР

А от фінансування ДБР пропонується збільшити більш ніж на 1 млрд грн, або на 75%. Із них на збільшення оплати праці співробітників – на 619,4 млн грн (+58%). Щоб вони могли відкрити ще більше справ на Порошенка. Насправді, гроші, витрачені на цю химерну бюрократичну помилку, краще було віддати на підтримку малого бізнесу або медикам.

СБУ

Фінансування СБУ запропоновано збільшити на 2,7 млрд грн (22,8%), причому з цих коштів найбільше направлено на видатки з розвитку (+1,74 млрд грн). Традиційно, що мається на увазі під розвитком служби – не повідомляється.

Оборонна сфера

Міністерство оборони

Розмір видатків на Міноборони зменшено на 127 млн грн, що уряд пояснює економією на видатках на оплату праці працівників апарату Міністерства.

Пропозиція щодо фінансування Міноборони досить красномовна сама по собі, втім, слід визнати, що це відповідає курсу на «просто перестать стрелять». Підвищення рівня оборони держави явно не в пріоритеті у влади. Адже на сьогодні підрозділи ООС потребують значного фінансування. І досі багато потреб військових фактично закриваються за рахунок волонтерів. Порівняно зі збільшенням рівня оплати праці правоохоронних органів, для військових збільшення з цього напряму мінімальне – 1,7% (859,4 млн грн). Тобто влада готова щедро оплачувати силовиків і «захисників» від власних громадян, а не захисників від зовнішньої загрози. Втім, ніхто не заважає нардепам в остаточному варіанті бюджету передбачити збільшення фінансування армії хоча б за рахунок скорочення видатків на правоохоронців – наприклад ОГПУ та ДБР.

Головне управління розвідки Міністерства оборони

Фінансування ГУР МО збільшено на 418,4 млн грн (11,7%). Таке збільшення переважно стосується збільшення оплати праці, а також фінансування розвитку структури, хоч би що під таким розвитком малося на увазі.

Служба зовнішньої розвідки

Збільшено видатки на Службу зовнішньої розвідки – на 1,64 млрд грн. Понад половину цих коштів планується спрямувати на збільшення оплати праці (863 млн грн).

Загальне збільшення видатків на сферу безпеки й оборони слід тільки вітати, однак було б логічним усунути диспропорції у фінансуванні шляхом перегляду видатків і збільшення власне оборонної складової.

Соціальна сфера

Міністерство соціальної політики

Загальне фінансування видатків Мінсоцполітики пропонується збільшити майже на 500 млн грн. Втім, деякі соціальні видатки запропоновано значно зменшити.

Так, кошти на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі планують скоротити на 2,72 млрд грн (7,4%). Це виглядає досить дивно на тлі реального зростання тарифів у сфері ЖКГ (5,7%). Принаймні, коштів, які додали для фінансування МВС, могло б на субсидії цілком вистачити.

А фінансування Заходів із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення заплановано скоротити на 19,7 млн (29,9%).

Крім того, проєкті держбюджету передбачене збільшення розміру Пенсійного фонду лише на 1,5 млрд грн (0,7%). Цього навряд чи вистачить для індексації пенсій. Якщо, звісно, уряд не планує радикального скорочення кількості пенсіонерів.

Міністерство освіти України

Загалом видатки за напрямами діяльності міністерства збільшено на 30 млрд грн (23,3%).

Передбачені навіть видатки на відновлення Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту – 500 млн грн.

Скасовуються видатки на субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (у бюджеті поточного року на це було виділено 2,2 млрд грн).

У бюджеті МОН збільшено на 23,4 млрд грн (29,5%) видатки за статтею «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам», а також субвенції для місцевих бюджетів на заходи, спрямовані на боротьбу з COVID-19, під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти (1 млрд грн).

Водночас освітня субвенція на 2021 рік запланована на рівні 102,5 млрд грн. Але за підрахунками Асоціації міст України, з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати до 6500 грн обсяг освітньої субвенції має становити не менше 115 млрд грн. Яким чином покрити різницю мінімум у 13 млрд грн на освіту – пояснень у бюджеті немає. Імовірно, уряд планує перекласти фінансування цієї «діри» на місцеві бюджети.

Міністерство охорони здоров’я

Видатки на систему охорони здоров’я збільшено на 26,1 млрд грн (19,7%) до 156 млрд грн.

Проєктом передбачено збільшення фінансування за статтею «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» та скасування медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що може свідчити про намір нарешті завершити медичну реформу.

Водночас, за даними Національної служби здоров'я, для підтримки програми медичних гарантій у 2021 році необхідно 240 млрд грн. Тож запланованого фінансування явно недостатньо. Проблему хронічного недофінансування галузі (як і якості лікування хворих) міг би вирішити перехід на страхову медицину (втім, це питання потребує як мінімум існування розвиненого фондового ринку і виходить за рамки планування бюджету).

Серед інших статей слід відзначити закладене фінансування проведення вакцинації населення від COVID-19 в розмірі 2,6 млрд грн.

Міністерство молоді та спорту

Для Мінмолодьспорту передбачено збільшення видатків на 4,56 млрд грн. Переважно це стосується національних олімпійських збірних (у тому числі й для Паралімпійських і Дефлімпійських ігор).

Крім того, передбачено субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури в розмірі 500 млн грн. Але традиційно, що мається на увазі під розвитком – не пояснюється. Хтозна, можливо знову відкриватимуть давно збудовані стадіони під гаслом «Велике будівництво».

Місцеве самоврядування

Схоже, що територіальні громади з місцевими бюджетами, на які здебільшого і лягли витрати у боротьбі з пандемією, знову залишаться недофінансованими.

Так, обсяг додаткових дотацій з держбюджету місцевим бюджетам становить 8,6 млрд грн, у тому числі 7,9 млрд грн додаткової дотації на здійснення переданих з держбюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я. Але за підрахунками Асоціації міст, у держбюджеті на наступний рік на такі видатки необхідно передбачити не менше 14 млрд грн додаткової дотації.

Крім того, у проєкті відсутня субвенція на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад та субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Водночас Державний фонд регіонального розвитку збільшено майже на 4,5 млрд грн. Втім, на жаль, скоріше за все, ці кошти потраплять не у громади, а знову будуть витрачені на піар-проект «Велике будівництво». Адже скидається на те, дороги в Україні тепер можна будувати тільки в межах «Великого будівництва». Інакше як пояснити, що у проєкті держбюджету субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах скоротили на 830 млн грн?


Утім, з огляду на історію діяльності урядів Зеленського, не варто сподіватися, що заплановані доходи і видатки будуть виконані в повному обсязі. Скоріше за все, влада буде змушена суттєво переглянути і скоротити бюджет, оскільки він побудований на надміру оптимістичних, якщо не сказати нереальних, очікуваннях.

Зазвичай бюджет країни є продовженням намірів і програми дій уряду. У бюджеті на наступний рік, як і в нинішньому, немає відповідей на найбільші виклики, що постали нині перед країною – війна, розпад економіки, зростання бідності, епідемія корона вірусу. Лише напіврефлекторні реакції. Втім, якої якості варто очікувати від проєкту Держбюджету, якщо уряд і досі працює без затвердженої програми і не має стратегічного бачення подальшого розвитку країни?

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...