«Зе» VS «За»: погані новини для України?
Текст уже є на Patreon і Buymeacoffee (боже, ну й назва!). Раді вам усюди!
То звільняють чи ні? Після ночі суцільних заяв, чуток і спекуляцій схоже, що президент України Володимир Зеленський начебто вирішив не звільняти головнокомандувача Валерія Залужного. Проте напруженість у відносинах між ними явно зберігається, – і це погана новина для України.
Українські ЗМІ першими почали заявляти, що генерал Залужний або вже звільнений, або ось-ось буде звільнений. Інсайдерські джерела, з якими зв'язалися західні журналісти, радше підтверджували, ніж спростовували ці заяви. Український парламентар Олексій Гончаренко поінформував, що Залужний подав у відставку і відмовився обійняти посаду посла у Європі.
Однак дуже швидко маятник повідомлень хитнувся в інший бік. Станом на ранок було зрозуміло, що Залужний усе ще на посаді головнокомандувача ЗСУ. Про це написала прес-служба Міністерства оборони в Telegram: «Шановні журналісти, відповідаємо всім і відразу: ні, це неправда».
Це приклад того, як у бурхливому середовищі соцмереж безпідставні чутки можуть поширюватися, наче лісова пожежа? Не зовсім. Схоже, щось тут таки є. Зверніть увагу на специфічне формулювання речника Зеленського: «Президент не звільняв Залужного». Окремі джерела стверджували, що указ про заміну головнокомандувача є, але його ще не підписали – можливо, зроблять це після консультацій із західними партнерами. І ці джерела можуть виявитися цілком праві.
Європейський дипломат високого рангу, який опікується українським питанням, написав мені вчора ввечері (29 січня. – Прим. пер.) із жахом і здивуванням, що їхнє посольство в Києві отримало інформацію про перестановки в командуванні ЗСУ. Сьогодні вранці вони повідомили, що «Банкова» (так називають адміністрацію президента) «схоже, отямилася». Про що там думали?
Якби був серйозний намір звільнити Залужного, інтенсивність учорашнього шторму в соцмережах і ступінь занепокоєння забезпечили б шквал попереджувальних пострілів. Проте ці чутки були правдоподібні, оскільки свідчили про справжній політичний розкол, який стався між Залужним і Зеленським або його політичною командою.
Керівник апарату президента Андрій Єрмак, схоже, насторожено ставиться до «залізного генерала» – той є єдиним публічним діячем, який наближається до Зеленського за рівнем популярності серед українців (в опитуванні наприкінці минулого року 98% респондентів висловили йому довіру, порівняно з 93% для президента). Хоча вибори, заплановані на цей рік, не відбудуться, це не обов'язково зупинить Єрмака, який, за словами інсайдера, «завжди в режимі передвиборчої кампанії».
Попри постійні похвали на адресу Зеленського, існує також певне обурення тим, як йому іноді доводиться ділити міжнародну увагу із Залужним. Як було, коли видання Politico заявило, що головнокомандувач «увійде в українську історію як видатна особистість».
Є мало реальних доказів того, що Залужний обмірковує політичні перспективи. І це незважаючи на благодійний фонд, який він створив іще 2022 року, що широко розглядається як перший крок у закладанні фундаменту для політичного руху.
Схоже, що ворожість іде з адміністрації президента. Першим яблуком розбрату став план торішнього контрнаступу. Хоч він і не був повністю провальний, але не дав відвоювати багато територій. Тоді Україна змогла серйозно послабити російські сили, знищити багато їхньої техніки та знову відкрити Чорне море, але операція була менш успішна, ніж усі сподівалися і планували.
Тоді Залужний (із британськими й американськими військовими) хотів зосередитися на просуванні на південь, щоб спробувати зламати «сухопутний міст» до Криму. Зеленський наполягав на широкому наступі по всьому фронту. Це передбачало безліч дрібних операцій, які могли бути зірвані через російську лінію оборони.
Коли Залужний пізніше описав результат як «патову ситуацію», команда Зеленського сприйняла це як критику стратегії президента. Глава держави публічно звинуватив головнокомандувача в надмірному песимізмі, а новопризначений міністр оборони Рустем Умеров почав звільняти і перепризначати офіцерів, близьких до Залужного.
З огляду на те, що чутки зародилися саме в оточенні президента або близько до нього – Зеленський, можливо, і планував замінити Залужного, але відмовився від цієї ідеї, коли обурення суспільства стало очевидним. Крім того, ця ідея могла бути запущена чи то Зеленським, чи то Єрмаком як пробний удар.
Хоча ніхто не може бути повністю незамінним, імовірні кандидати на заміну Залужного не мають такого статусу. Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський – найбільш наближена до Зеленського особа. Проте він не має такого авторитету серед військових, як Залужний. Натомість молодий та амбітний керівник ГУР Кирило Буданов – харизматичний та енергійний. Але він не має досвіду командування масштабними операціями.
Хай там що, однак напруженість у відносинах між «Зе» та «За» є реальною і дестабілізує політичне життя.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!