Ляшко VS Гунько. Округ №208

Станом на 14:00 27 жовтня в окрузі №208 на Чернігівщині триває підрахунок голосів на проміжних виборах нардепа-мажоритарника до Верховної Ради, оброблено майже 90% дільничних протоколів. За перемогу фактично змагаються два кандидати — нардеп кількох скликань, лідер Радикальної партії Олег Ляшко (котрий уже був депутатом від округу №208 у 2012-2014 роках) та висуванець «Слуги народу» Анатолій Гунько.

Обидва кандидати вже встигли звинуватити один одного у підкупі виборців та фальсифікаціях. Ляшко буквально в першу хвилину з моменту закриття дільниць оголосив себе переможцем, проте вже вранці наступного дня заявив, що вибори виграв, але «програв підкупу та корупції влади».

Інтрига на 208-му окрузі нині шалена: лідери перегонів постійно змінюють одне одного на першій сходинці в таблиці результатів, розрив між ними протягом підрахунку варіюється від тисячі до кількох десятків голосів. Варто зазначити, що два безробітні «клони» Гунька, за попередніми підрахунками, сумарно набирають понад 2 тисячі голосів. Тож, якби не їхнє балотування, кандидат від «Слуги народу» був би беззаперечним переможцем.

Нагадаємо, до травня 2020 року мажоритарником від 208-го округу був Валерій Давиденко, котрого навесні знайшли застреленим у власному київському офісі (за офіційною версією слідства, нардеп наклав на себе руки).

ЦВК призначила проміжні вибори до ВРУ в цьому окрузі на ту саму дату, що й місцеві — 25 жовтня 2020 року. За депутатський мандат вирішили позмагатися 18 кандидатів, зокрема екснардеп Олег Ляшко, «слуга народу» Анатолій Гунько та два його «клони», й вдова покійного мажоритарника Людмила Давиденко.

Рух ЧЕСНО побував на 208-му окрузі в день голосування та підготував спецрепортаж. Загалом ми об’їхали шість дільниць у шести населених пунктах — Куликівці, Борзні, Бахмачі, Рубанці, Парафіївці та Ічні. Оскільки тут одночасно відбувалися і місцеві вибори, і довибори до парламенту, виборці отримували на руки аж п’ять бюлетенів — обирали нардепа, голів громад, а також депутатів рад ОТГ, районів та області.

Першою зупинкою Руху ЧЕСНО на Чернігівщині стала дільниця в селищі Куликівка, у школі на вулиці Шевченка. Буквально з моменту її відкриття на вході до приміщення вишикувалася черга з бажаючих проголосувати — здебільшого люди пенсійного віку.

Усередину виборців запускають групами по черзі. Ті, хто чекає зовні (за півгодини таких зібралося 15-20 людей), намагаються дотримуватися дистанції одне між одним, майже всі мають на обличчях захисні маски.

Люди кажуть, що до приміщення за один раз запустили близько 10 осіб, і дивуються, який в цьому сенс — мовляв, усе одно потім там треба стояти й чекати своєї черги, коли можна буде підійти до столів ДВК. Жінка, котра вже проголосувала, розповіла, що, поки троє людей підряд не вкинуть бюлетені до скриньок, інші чекають.

У черзі на вулиці стоїть чоловік без маски на обличчі. Пані попереду робить йому зауваження за відсутність захисту та просить відійти від неї. Помітивши представника Руху ЧЕСНО, котрий у цю мить фільмує чергу на телефон, вона додає: «Он зараз журналіст сфотографірує вас, шо ви без маски стоїте».

Чоловік виправляється — дістає з кишені зім’яту маску та надягає її на обличчя.

Серед людей у черзі дрімає чорний пес. Жінка обурюється цим фактом, бо переконана, що від лежачого поряд собаки можна заразитися коронавірусом. Чи то жартома, чи то всерйоз вона звертається до поліцейського, котрий стоїть неподалік, з проханням прогнати тварину, але той не реагує.

Тим часом із приміщення виходить «мобільна група» ДВК та рушає до тих виборців, які голосуватимуть у себе вдома.

Вихід із дільниці відокремили від входу — він з протилежного боку школи. Громадян, які вже віддали свої голоси, тут зустрічають дві дівчини, котрі проводять екзит-пол соціологічної групи «Рейтинг», та хлопець із так званими «5 питаннями від президента», одягнений у характерну манишку. До речі, в Києві виборці викликали поліцію, коли бачили біля дільниць інтерв'юерів з опитуванням від Президента України Володимира Зеленського.

Молоді люди запрошують виборців відповісти на їхні запитання, проте погоджуються не всі. Як розповіла одна з дівчат, котрі проводили екзит-пол, бажаючих пройти опитування «Рейтингу» — 50 на 50.

Біля хлопця з «5 питаннями» люди затримуються трохи довше: роздивляються анкети, коментують уголос запитання, хтось погоджується пройти опитування.

«Не до 300 їх [народних депутатів – прим. ЧЕСНО] треба скорочувати, а більше», — промовляє одна жінка, заповнюючи анкету.

Деякі люди, судячи з їхніх реакцій, про широко розрекламовану ініціативу Зеленського поставити українцям 5 запитань чули вперше. Заповнені папірці вкидають до картонної скриньки, що стоїть біля ніг інтерв'юера. Той розповів Руху ЧЕСНО, що знайшов цю роботу за оголошенням, грошей за неї не отримує.

Поспілкувався з жінкою, котра вийшла з дільниці. Сказала, що у п’яти бюлетенях та системі відкритих списків не заплуталася: «Я в політиці розбираюся, тому знаю, що де і як».

На запитання, за кого з кандидатів у нардепи проголосувала, відповіла, що за Ляшка: «Він «проукраїнський».

Ще одна жінка також зазначила, що труднощів із бюлетенями не мала. А щодо кандидатів від 208-го округу відповіла так: «За тих, за кого агітували, не голосувала».

Біля входу на дільницю помітив ще одного хлопця-інтерв'юера. Судячи з його бейджа, він проводив екзит-пол від організації «Стратегія РОСТ». Розповів, що за роботу йому платять 800 гривень.

Протягом поїздки ми зустрічали інтерв'юерів «Стратегії РОСТ» і на інших дільницях. Портал «Тексти» зарахував цю організацію до псевдосоціологічних: опитування проводить тільки під час виборчих кампаній, також контора фігурувала у «джинсі» ексрегіонала Валерія Борисова.

Далі Рух ЧЕСНО попрямував до містечка Борзна. Тут дільниця також розмістилася у школі, на вулиці Київській.

На шкільному подвір'ї такого скупчення людей, як на дільниці у Куликівці, немає. Черга якщо й утворюється, то щонайбільше з чотирьох осіб, але вхід і вихід не відокремлені, через одні двері. На ґанок періодично виходить голова ДВК та оголошує вулиці, виборці з яких можуть зайти всередину. За її словами, до приміщення для голосування запускають по троє людей до кожного столу.

На вході до будівлі стоїть жінка, котра безконтактним термометром вимірює у виборців температуру. Деякі, очікуючи своєї черги в коридорі, ознайомлюються з плакатами, на яких розміщена інформація про кандидатів.

На подвір'ї бачу двох дівчат, котрі проводять екзит-пол вищезгаданої «Стратегії РОСТ», та жінку з «5 питаннями». Остання жваво запрошує тих, хто виходить із дільниці, пройти опитування. Руху ЧЕСНО каже, що є волонтером, роботу їй запропонувала подруга. Розповідає, що люди старшого віку про ініціативу Зеленського здебільшого не чули, а із запитань виборцям найважче дається п'яте, про Будапештський меморандум — перепитують, про що йдеться.

За словами інтерв'юерки, коли дільниця тільки-но відкрилася й була черга, траплялися люди, котрі на опитування реагували не дуже приязно, але зараз такого майже немає. На мить вона відволікається від розмови та звертається до чоловіка, котрий щойно вийшов із дільниці, з пропозицією відповісти на запитання, але той відмовляється.

Згодом, коли я вже відійшов від жінки, почув, як вона розповідала комусь по телефону про тих, хто цікавиться її роботою: «Та от, приїжджав один, сфотографував мене й поїхав… А зараз іще один підходив, розпитував…»

Дівчат із бейджами «Стратегії РОСТ» я попросив показати опитувальник. Вони погодилися, але сфотографувати анкету не дозволили. В опитувальнику бачу запитання про кандидатів у народні депутати, депутати облради та на посаду голови ОТГ. На запитання, скільки їм платять за роботу, інтерв'юерки відповідати відмовляються.

Запитую чоловіка, котрий повільно, спираючись на два ціпки, виходить із дільниці, за кого з кандидатів-мажоритарників він проголосував, але чую відмову від відповіді. З бюлетенями та вписуванням номерів, каже, труднощів не виникло.

Ті самі запитання я поставив жінці, котра вийшла після здійсненого волевиявлення та готувалася осідлати свій велосипед, що стояв під парканом школи. Вона також проголосувала без проблем, а от з кандидатів у нардепи перевагу надала Людмилі Давиденко.

«Думаю, вона буде хорошим депутатом, як і її чоловік», — сказала жінка та поїхала геть.

Наступною нашою зупинкою став Бахмач. Дільниця на вулиці Пушкіна також розташована у школі, вхід і вихід відокремлені.

Біля входу порожньо, лише стоїть чоловік з термометром у руках (як з'ясувалося згодом, це був голова ДВК) і розмовляє з іншим чоловіком. Підходжу до нього й простягаю руку, аби він виміряв мою температуру. З першої спроби прилад відмовляється щось показувати, а з другої видає геть неочікуваний результат — 27,4 градуса.

«Ладно, проходи. Вон антисептик стоит, если надо», — сказав чоловік, показуючи на пляшку з дозатором, що стоїть на стільці біля входу.

Поки піднімаюся сходами, роздивляюся інформаційні бюлетені з кандидатами, розвішані на стінах. Плакати з кандидатами у народні депутати висять не в алфавітному порядку, що є порушенням виборчого законодавства.

У самому приміщенні для голосування людей було небагато. Однак не всі члени ДВК сиділи з масками на обличчях — деякі спустили їх на підборіддя.

Тут не обійшлося без казусів. Жінка, котра прийшла голосувати, у списку виборців на місцевих виборах виявила себе двічі, а от у списку на довиборах до ВРУ її прізвища взагалі не було.

На виході з дільниці я поспілкувався з двома жінками. Обидві сказали, що в бюлетенях не заплуталися, а от кандидатів у нардепи, за яких проголосували, назвати відмовилися.

У Бахмачі Рух ЧЕСНО вперше зустрів інтерв'юера «5 питань», котрий зізнався, що не є волонтером: дівчина сказала, що їй платять за цю роботу, проте суму не назвала. Розповіла, що люди підходять до неї як самі, так і на її запрошення; на опитування виборці реагують здебільшого нормально.

Дорогою до селища Парафіївка, нашої планової зупинки, ми вирішили заїхати до невеличкого села Рубанка. Тутешня дільниця розмістилася у приміщенні сільради. На вході виборців зустрічає гучна й весела музика. Щоправда, людей майже немає.

Інтерв'юера «5 питань» я в Рубанці не побачив. Натомість уперше стикнувся з екзит-полом «Свободи слова Савіка Шустера», котрий проводили дівчина та хлопець.

До мене підійшла літня жінка у рожевій хустці та попросила назвати себе та організацію, яку я представляю. У руках вона тримає ручку та зошит, списаний на декількох сторінках.

«Я тут головний спостерігач, тому записую всіх, хто приходить», — пояснює жінка, демонструючи на підтвердження своїх слів посвідчення спостерігача.

Кажу, що хочу пройти на дільницю та подивитися, як відбувається голосування. Жінка поспішає всередину будівлі та кличе голову ДВК. Чоловіку, який вийшов до мене, повідомляю про своє бажання сфотографувати приміщення для голосування. Він декілька секунд вагається, але зрештою погоджується та веде мене темним коридором.

На вході до дільниці не бачу температурного контролю. Питаю про це в голови ДВК — він каже, що температуру міряють, але «вибірково». У коридорі зустрічаю двох чоловіків, котрі стоять біля столу.

«Руки», — каже мені один із них та бризкає на простягнуті мною долоні антисептиком з пляшки.

Приміщення для голосування розмістилося у невеликій кімнатці, черг із виборців тут немає. Голова ДВК каже, що станом на 12:00 проголосували 60 людей, порушень не зафіксовано. За його словами, загалом у списку виборців на цій дільниці (окрім Рубанки, вона включає в себе ще село Заболоття й селище Нове) близько 300 осіб, але насправді їх проживає менше.

Коли вже я зібрався йти з дільниці, до мене підійшов молодий хлопець-поліцейський, попросив назвати себе та організацію, яку я представляю, та записав цю інформацію в телефон. На запитання, для чого йому це треба, відповів: «Ну, ви ж тут прийшли пофотографували все — екзит-пол, дільницю… Тому я вас запишу».

Дільниця у Парафіївці, згідно із сайтом Держреєстру виборців, охоплює три селища — Парафіївку, Лугове та Софіївку. Ані «5 питань», ані екзит-полів тут немає.

На вході до приміщення для голосування, яке розмістилося у будинку культури, стоїть хлопець із термометром у руках. Усередині людно, тому виборців пускають по черзі.

Кажу хлопцю з термометром, що хочу подивитися, як відбувається голосування, та зробити декілька світлин — він кличе голову ДВК. Повторюю жінці своє прохання, на що вона просить зачекати та йде до заскленої кімнати в коридорі, де сидить інша жінка. Вони деякий час спілкуються, після чого голова комісії виходить і повідомляє, що мені треба зареєструватися як представник ЗМІ. Вона веде мене до приміщення для голосування, де інша жінка, котра сидить за окремим столом, записує інформацію про мене в зошит.

Голова ДВК розповідає, що голосування відбувається без порушень, але на саму процедуру люди витрачають багато часу, бо довго розбираються з бюлетенями.

Виходжу в коридор. Тут виборці, котрі чекають своєї черги, роздивляються інформаційні плакати з кандидатами, що лежать на столах, та питають одне в одного, за кого голосувати. Поверхово оглядаючи цю масу інфобюлетенів, не знаходжу інформації про кандидатів у нардепи, бачу лише про місцевих. Однак голова ДВК переконує, що плакати з мажоритарниками там є, просто їх треба пошукати.

На вулиці поспілкувався з літньою жінкою-спостерігачкою, котра неспішно прогулювалася туди-сюди біля входу до будівлі. Розповіла, що у бюлетенях не заплуталася, але кандидата в нардепи, якого підтримала, назвати відмовилася: «Це моя особиста справа».

Інша жінка, котра вийшла після голосування та чекала когось на вулиці, виявилася балакучішою. Зізналася, що голосувала за Людмилу Давиденко: «Її чоловік багато зробив для нас, тому сподіваємося, що й вона такою буде».

Про Ляшка відгукнулася так:

«Пам'ятаю, як він іще тоді (2012 року, коли Ляшко вперше балотувався в окрузі №208 — прим. ЧЕСНО) до нас приїжджав... Таке, одні розмови».

Водночас пані поскаржилася, що у списках кандидатів до райради — самі лише незнайомі прізвища. Ба більше, багато місцевих жителів лише на дільниці дізналися про укрупнення районів, внаслідок якого вони тепер проживають у Прилуцькому, а не в Ічнянському районі, як було раніше.

Жінка відзначила, що парафіївчани на цих виборах хочуть насамперед обрати нового голову громади замість нинішньої її очільниці Валентини Карпенко, котра, згідно з Вікіпедією, перебуває при владі з 2002 року.

У тривалій розмові виборчиня перелічує багато місцевих проблем: земля, дорога, відсутність електрики вночі... Торкнулася вона й теми COVID-19. Сказала, що місцеві жителі дуже бояться захворіти, хоча вона сама переконана, що це звичайний грип. За словами жінки, її подруга, котра працює в Італії, переконувала, що тамтешня ситуація із захворюваністю та смертністю цієї весни була аж ніяк не такою катастрофічною, як це показували ЗМІ.

Кінцевою точкою нашої подорожі 208-м округом стало місто Ічня. На подвір'ї школи на вулиці Травневій, де розмістилася дільниця, екзит-поли проводять аж три групи — «Рейтинг», «Свобода слова Савіка Шустера» й «Стратегія РОСТ».

Тут же стоїть дівчина з «5 питаннями». Як і більшість її колег, з якими я спілкувався до того, вона стверджує, що грошей за роботу не отримує. Каже, що на опитування люди реагують здебільшого нормально, хоча й не всі погоджуються відповідати. Також зауважила, що найбільш складним запитанням виборцям видається те, яке стосується Будапештського меморандуму.

Приміщення для голосування облаштували у шкільному спортзалі. На вході мені міряють температуру та реєструють як представника ЗМІ. Поки я роздивляюся навколо, зчиняється ґвалт: члени комісії кинулися до молодої жінки, котра прилюдно пошматувала видані їй бюлетені. Виборчиня, яка прийшла з матір'ю, заявила, що вирішила не голосувати, а бюлетені знищила, щоб ніхто не проголосував замість неї. Після кількахвилинної суперечки жінок відпустили.

Я поцікавився в голови ДВК, що все-таки стало причиною інциденту. Її пояснення дещо відрізняються від слів винуватиці події: нібито це мати жінки під час голосування заплуталася в бюлетенях, а та своєю чергою хотіла їй допомогти, але не мала права зайти до матері в кабінку, тому пошматувала бюлетені. Останні комісія оформила як зіпсовані.

На подвір'ї запитую в чоловіка з велосипедом, як йому далися вибори. Він поскаржився, що найважче було з «місцевими» бюлетенями: мовляв, нічого не зрозуміло; прізвища, які шукав у переліку кандидатів, не знайшов. Кандидата в нардепи, якому віддав голос, не назвав. Але сказав, що це не Ляшко, бо «він — тріпач».

«Головне, щоб він для людей працював», — поділився чоловік своєю думкою про потенційного мажоритарника, йдучи зі шкільного подвір'я.

Примітка редакції. Згідно з остаточними даними ЦВК, на 208 окрузі на виборах до ВР переміг «слуга народу» Анатолій Гунько з 34,1% голосів.