Перейти до основного вмісту

Про мову: напередодні спроби реваншу

Міф про сільську мову? Не наш формат

Примітка редакції. Цей текст був надісланий 14 липня. Перепрошуємо, що не поставили одразу. «Такі затуркані, такі затуркані» (с).

Моя «філологічна» біографія загалом досить типова, а оскільки за радянської влади «гімназії» кількісно значно поступалися «реальним училищам», до яких належав і мій Політехнічний, то тим паче.

Тому сподіваюсь, що мої дилетантські спостереження й міркування про мову комусь стануть у пригоді.

У 1970-ті роки, коли почав працювати (мені 81 рік «із хвостиком»), панувало переконання, що «русский язык — великий и могучий» (І. Тургенєв), а наша мова — сільська. Зрозуміло, якою мовою мала послуговуватись культурна, освічена людина. Проте й без цього, об’єктивно, вихідцям з українських сімей важко було зберегти своє «україномовство», особливо у великих містах. Майже вся література — російською і, що вбивчо, з дитинства — Жуль Верн, Майн Рід, Дюма та ін. Мої ровесники пам’ятають характерну серію «Библиотека приключений и научной фантастики» («Кортік»), а пізніше просто «Библиотека приключений» («Магелланово облако»).

Моя перша дружина закінчила російську школу, всі подруги й знайомі — російськомовні. Тому я, українець, понад тридцять років (зрілих, активних) був «русскоговорящім», ще й зараз подумки шукаю український відповідник, і не завжди успішно. Звертаюсь до словника. Та автори, бєлодєди й олєйнікі, змушені були знаходити відповідні слова для ілюстрації постулату про «єдіний народ».

А що спрацювало проти «навали» вже тоді? Опору й роздумам сприяли насмішки й глузування. Довелось певний час працювати у так званому науково-дослідному секторі. Вся технічна еліта спілкувалася, звичайно, російською. Чіплявся до мене такий Саша Фріш: «Вот ты, Юра, носишься со своей ʺукрайонскойʺ мовой. Надёргали с русского и польського — и создали свою ʺокремишнююʺ. Смотри, нормально ʺладоньʺ, а вы — лишь бы иначе — перекрутили ʺдолоняʺ». Ось ця «ладонь» і стала першою. Легко знайшов (хоч і не відразу), що «долоня» — це ж старослов’янське «длань». Так це ж ви перекрутили! І відтоді («всім на злість») інколи замислююсь над походженням рідних слів, порівнюю. Вже давно переконався, що моя мова багата, однозначна, чудово описує побут і працю людини і мало не зливається з природою. А російська значно бідніша (взагалі-то, й мови не залишилося б, якщо прибрати запозичення).

''

 

Думаю, що не лише мені втовкмачили: «Во дни тягостных раздумий о судьбах моей родины…». Може, й комусь допоможе дещо з моїх роздумів.

Свого часу руси з Києва підкорили Залісся, майбутню Московщину. Відсталі угро-фінські племена не надто й опирались. Звичайно, князі землі Київської дбали (сучасною мовою) про чинники економічні — данина з підкорених тощо. Але, як класичні колонізатори, несли й цивілізаційну місію. Передусім це були писемність і досконала мова. Під час запозичення чужої мови не обійшлось без казусів. Місцеві дещо спрощували для полегшення вимови, перекручували, не розуміючи походження слів. І виник такий собі суржик.

Наведу невеликий перелік прикладів цього процесу.

І. Слова, запозичені з української мови та перекручені через нерозуміння

1.

Бджола (буде жалити)

Пчела

2.

Ведмідь (відає, де мед)

Медведь (мед, который ведает (?!))

3.

Вдома (в домі)

Дома

4.

Дитина (мала)

Детина (великан)

5.

Долоня (длань)

Ладонь

6.

Житло (жити)

Жильё

7.

Життя (жити)

Жизнь

8.

Лихий (лихо)

Лихой (герой)

9.

Невістка (після заміжжя)

Невеста (до замужества)

10.

Неділя (не діло, день, вільний від роботи)

Неделя (все семь дней!!!)

11.

Райдуга (дуга, дорога в рай)

Радуга

12.

Сироватка

Сыворотка

13.

Слизький (слиз)

Скользкий (но слизь!)

14.

Смердіння

Смрад (но смерд!)

15.

Солодкий

Сладкий (но солодка)

16.

Суворий

Суровый (но Суворов)

До абсурдів, які виникли від нерозуміння, крім перелічених: ведмідь, дитина, лихий, неділя, невістка — варто додати:

17.

Керувати (кермо)

Руководить (руками водить)

18.

Орати (землю)

Орать (кричать)

ІІ. Запозичені слова з утратою першокоріневого

 

Російські слова

Втрачена основа

1.

Беспечный

Безпека

2.

Володя

Володіти

3.

Выгода

Годити

4.

Вымогатель

Вимога

5.

Грабли

Гребти (діал. – грабити)

6.

Кисточка

Кістка

7.

Колода

Коло

8.

Копить, покупать

Копа, купа

9.

Кошелёк

Кошель, кошти

10.

Миска

Місити

11.

Нагромождение

Громадити

12.

Негодяй

Негідний

13.

Обойма

Обіймати

14.

Песок

Посікти

15.

Плут

Плутати

16.

Поляна

Лан

17.

Порожняк

Порожній

18.

Порох

Порошинка

19.

Порядок

Рядок

20.

Потуги

Потужний

21.

Прачка

Прати

22.

Пружина

Пружний

23.

Размякнуть

М’який

24.

Сивый

Сивина

25.

Требование

Треба

26.

Шальной

Шал

ІІІ. Неоднозначність «языка» — підстава для каламбурів, анекдотів. Кілька прикладів такої деградації

 

Русское слово

Український відповідник

1.

Ели

Ели

Їли

Ялини

2.

Измерение

Измерение

Вимір

Вимірювання

3.

Лестница

Лестница

Драбина

Сходи

4.

Лицо

Лицо

Обличчя

Особа

5.

Лопата

Лопата (штыковая)

Лопата (совковая)

Лопата

Заступ

Шуфля

6.

Масло (сливочное)

Масло (растительное)

Масло (машинное)

Масло

Олія

Олива, мастило

7.

Меры

Меры

Міри

Заходи

8.

Мой

Мой

Мій

Мий

9.

Очки

Очки

Очки (бали)

Окуляри

10.

Пол

Пол

Пол-

Підлога

Стать

Половина

11.

Средства

Средства

Средства (человек со средствами)

Кошти

Засоби

Достаток (людина з достатком)

12.

Стирать

Стирать

Витирати

Прати

13.

Ящик

Ящик (почтовый)

Ящик (стола, выдвижной)

Ящик

Скринька

Шухляда

IV. Російську можна віднести до слов’янських мов лише завдяки запозиченням з української. В решті залишаться слова тюркські, фіно-угорські, а з пізніших запозичень — німецькі, французькі й англійські. «Русак из глубинки» зовсім губиться, коли йому відповідає білорус чи українець своєю мовою. Для нас це виглядає провокативно, не хочеться вірити. Адже прості люди — білоруси, поляки, українці, словаки — без труднощів зрозуміють один одного в основному. І все ж не варто так категорично звинувачувати росіян у зверхності саме в мовному питанні. Вони просто не слов’яни.

Ось лише кілька прикладів із сотень і сотень.

 

Українською, білоруською, польською

Російською

 1.

Будинок, будинак, будинек

Здание, дом

 2.

Ліжко, ложко, лужко

Кровать

3.

Година, гадзіна, годзіна

Час

4.

Ранок, раніца, ранек

Утро

5.

Сніданок, сняданє

Завтрак

6.

Цибуля, цебуля

Лук

7.

Панчоха

Чулок

8.

Крок

Шаг

9.

Другий, другі

Второй

10.

Гай

Роща

11.

Коник, конік, конік польний

Кузнечик

12.

Чекати, чакаць, чекаць,

Ждать

Я вже давно збирався написати щось подібне, передумане. А остаточно підштовхнула мене стаття з Інтернету, яка називалась «90 доказів того, що російська мова походить від української».

З педантичністю «технаря» постарався дещо упорядкувати, додав особисті «розвідки». Сподіваюсь, що таблички із цього допису допоможуть багатьом у просвітництві. Бо В. Ющенку не дали зламати хребет зросійщенню українців. Малороси, хохли ще й зараз бояться виглядати «нєпріобщьоннимі».

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

Семантика, вона така багатогранна

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...