Росія-2026: ще одна анексія?
Примітка редакції. Радник президента, прем’єр та в.о. президента «Південної Осетії» біжать назустріч Росії. Що особливо погано — це все одна людина.
Підконтрольний Росії сепаратистський осередок у Грузії нагадав про себе. Керівник «Південної Осетії» Алан Гаглоєв пішов у відставку.
Невдовзі він був призначений радником президента Росії Володимира Путіна. Гаглоєв заявив, що його завдання — «возз’єднатися з Північною Осетією, возз’єднатися з Великою Росією». Тим часом Марат Камболов, колишній російський чиновник, став виконувачем обов’язків президента «Південної Осетії» після відставки Гаглоєва.
Попередник призначив Камболова державним радником іще 27 травня, тобто доволі швидко після його прибуття з Росії. А вже 16 червня Камболов із подачі Гаглоєва став прем’єр-міністром. Це і зробило Камболова фактичним президентом за правом наступника після відставки Гаглоєва.
Мандат Камболова як державного радника президента полягав у забезпеченні чинності Договору про поглиблення співпраці між Росією та «Південною Осетією». Цей документ дає можливість громадянам Росії обіймати державні та муніципальні посади в «Південній Осетії». Це доволі чіткий крок у досягненні мети Москви — врешті-решт анексувати сепаратистський анклав.
Слід зазначити, що призначення Камболова відбулося після відставки колишнього прем’єр-міністра Дзамболата Тадтаєва, який обійняв посаду лише в лютому цього року. Раніше російський чиновник із Північної Осетії працював у таких російських структурах, як Міністерство у справах національностей та регіональної політики, Міністерство промисловості, науки і технологій та Федеральна антимонопольна служба.
Договір про поглиблення союзницького співробітництва, який надає Москві більший контроль над регіоном, було підписано 9 травня. Кремль отримав можливість призначати своїх посадовців у сепаратистський уряд.
Крім того, документ спрямований на подальшу інтеграцію енергетичної, транспортної й телекомунікаційної систем. Почалась адаптація місцевого законодавства до російського зразка. До того ж уже певний час триває двостороннє розширення співпраці в галузях освіти, культури та охорони здоров’я.
Гаглоєв заявив, що договір «стане початком возз’єднання осетинського народу». Ще перебуваючи на посаді радника, Камболов відповідав за нагляд за реалізацією договору з Росією в економічній та соціальній сферах.
Після призначення прем’єр-міністром Камболов наголосив на зміцненні зв’язків із Росією. Це включало покращення роботи на кордоні. Тоді голова уряду заявив, що «жителі Південної Осетії повинні відчувати не лише безпеку, а й свободу пересування».
Камболов продовжує стверджувати, що «Південну Осетію» з Росією пов’язує спільна історія, спільна пам’ять і спільна відповідальність за майбутнє. За такий короткий час із моменту призначення прем’єр-міністром, а тепер і виконувачем обов’язків президента, він уже неодноразово виступав за поглиблення інтеграції з Росією.
Так, 19 червня Камболов зустрівся з головою Федеральної митної служби Росії Валерієм Пікальовим. На зустрічі сторони обговорили шляхи оптимізації перетинів кордону між Росією та «Південною Осетією».
Вже 25 червня він провів позапланову перевірку пункту пропуску «Нижній Зарамаг» на кордоні з Росією. Щойно прибувши, Камболов констатував, що там не вистачає працівників і що людям доводиться годинами чекати, аби перетнути кордон.
Зосередження уваги на тому, щоб покращити перетин кордону між Росією та «Південною Осетією» після набрання чинності Договору про поглиблення союзного співробітництва, може відображати зусилля, спрямовані на сприяння остаточній анексії регіону.
Відтоді, як Гаглоєв став радником Путіна, Москва та Цхінвалі зробили більше кроків для інтеграції «Південної Осетії» в російську правову систему.
25 червня представники обох сторін зустрілися в рамках Санкт-Петербурзького міжнародного юридичного форуму. Чиновники з Міністерства юстиції Росії та «Південної Осетії» підписали Програму співпраці на 2026–2027 роки.
Ця програма передбачає підтримку ресурсів правової інформації та розвиток систем правової інформації. Все це заплановано на базі Наукового центру правової інформації при Міністерстві юстиції Росії.
Також 25 червня генеральні прокурори Росії та «Південної Осетії» (Александр Гуцан і Григорій Собаєв) завізували документи про співпрацю між прокуратурами та військовими прокуратурами обох сторін.
Ця угода включає цифровізацію й використання штучного інтелекту прокурорами, боротьбу з кіберзлочинністю, захист інтернет-простору та нагляд за податковим, бюджетним і митним законодавством.
Угоди такого характеру ще більше переплітають правові системи Росії та її сателіта. Це ховають за розповідями про «зміцнення законності та порядку в Південній Осетії». По суті, ще один крок до створення «єдиного правового й економічного простору».
Анексія роками залишається актуальною темою для обговорення в сепаратистському регіоні та є головним пунктом суперечок між Росією та Грузією. У щорічному звіті Служби державної безпеки Грузії, опублікованому в квітні, зазначено, що російська окупація Абхазії та Південної Осетії є головним викликом і ризиком для Грузії.
Камболов за короткий строк устиг побути радником президента, прем’єром та де-факто президентом. Його завдання — нагляд за реалізацією згаданого договору, який є чіткою ознакою прямого втручання Росії в керівництво сепаратистами.
Кремль може вирішити офіційно анексувати Південну Осетію у Грузії. Якщо це станеться, Південний Кавказ зіткнеться з відродженням російського впливу.