Експерти по Штатах: звідки вони беруться?
Шановні друзі, я вирішив знову забрати трошки вашого часу та написати черговий недолугий текст. Саме такі формулювання я підбираю, бо ніколи не жив у США – проте вважаю за потрібне висловлювати свою позицію. За дивними критеріями сучасності, таке зауваження врятує мене від критики. Але це не точно.
Звідки ж беруться ці кляті експерти по американських справах, що руйнують дбайливо створену телевізійну картинку в головах людей? Навіть не знаю. Мабуть, звідти ж, звідки росте ненависть до комунізму в тих, хто ніколи не жив у СРСР. Але давайте розберемось детальніше.
Народження експертів
Людство – це величезний організм, що адаптується до будь-яких умов. Оскільки ми не звірі, а говорити вміємо не тільки приголосними, це правило завжди проступає в будь-яких обговореннях. От зараз розповідаю я. І ніхто не заборонить висловитись вам – хіба що попрошу не перебивати, якщо сперечатимемось вживу. Не чув, щоб комусь не подобались розмови.
Але американські протести та Black Lives Matter вийшли за рамки обговорень. Люди втомились доводити свою правоту: таких вистачає з обох боків барикад. Особисто у мене в голові не вкладається, на що перетворюються Сполучені Штати, отримуючи від власних громадян щиру подяку за міцну державу за їх спинами. Тому усвідомити такий хаос важко. Розумію. Хоча ті, кого скептики, глузуючи, кличуть небайдужих «експертами», насправді такий експерт – проста людина, що відчуває спорідненість із палаючою державою.
Так, на чийомусь фоні ми дійсно експерти. І беремось ми там, де брались патріоти перед Помаранчевою революцією та Євромайданом на перших стадіях розвитку. Бо бачити, як хтось нищить сучасну демократію – вище мого терпіння та розуміння побратимів. Коли вас почнуть чавити, ми так само вийдемо на ваш захист. То хоча б поважайте людей, не переживаючих з-за власного вигляду, коли йдеться про цілісність ідей.
Я не можу це засуджувати. США – надто потужна держава, аби не звертати на неї увагу. Перемога Трампа на виборах висвітлювалась у нас дещо однобоко, але все ж успішно. Скандали ми бачили й обговорювали. Ми надто зрослись, щоб не звертати на це увагу. А Штати допомагали нам подолати російську агресію – і тому ми пов’язані назавжди. Я цим фактом тішусь, а черговий Скрипін може нити про зовнішнє управління.
Читайте також:
- Григорій Левченко. Світова криза й перспективи України
- Микита Максимов. Прощавай, Смолій. І дякую
Проте лише від прихильників протестуючих чув один дивний аргумент. Мовляв, я не жив у США або надто мало бував (чи не катався там взагалі), то чого ж про це говорю. Що ж, цікаве зауваження. Сподіваюсь, позиція таких людей по Нацбанку ніяк не страждає від того, що 99% коментуючих там не бували.
І обговорення новин з Росії, які я не люблю – сумніваюсь, що геть-усі спікери з’їздили до Москви перед озвученням власної думки. Хоча хто ж їх там знає.
Ти ж там не жив?
Затикати рота людині, якій щось болить, аргументуючи свій скепсис зауваженням по геолокації – надто дурний вчинок. Ви й електричний струм, шановні, не бачили. Спробуйте помацати, якщо такі послідовні у власних твердженнях. Втім, присвятимо цьому окремий пункт.
Я ніколи не жив у США, проте займаю проамериканську позицію все своє життя; власне, до Піднебесної ставлюсь із великою обережністю. Дивно, бо не доводилось бувати в Китаї. Ба більше, Росію терпіти не можу – проте чомусь не з'їздив хоча б разок, аби мати право називати пустку пусткою. Впевнений, інші експерти по американських новинах із Штатів не вилазять.
На велосипеді катався років 15 тому, проте чомусь відстоюю велодоріжки. От дивина. Як же так? Мав спитати дозволу в когось, бо раптом моя експертність під питанням. Треба писати довжелезні талмуди про урбанізацію, не злізаючи з велосипеда, інакше вже не той ефект. Хоча тепер я розумію, чим займаються інші люди.
Саме тому я виживу: маю власну позицію та йду згідно з власною партійною лінією. Хтось називає це словом «принципи», інші люди підбирають іншу термінологію. А ще завжди прислухаюсь до власної логіки, яка рекомендує боронити власні інтереси там, де можна. І мені дуже неприємно, що в часи боротьби з расизмом певні провокатори намагаються роздмухати такий самий расизм – але білий.
Читайте також:
- Артем Василенко. Сценарій наступу РФ з Криму «по воду»
- Jayant Bhandari. Занепад країн третього світу
Більшість українців ніколи не бувала у Сирії. Ви бачили, скільки «експертів» коментували бої під Алеппо, га? Вони начебто не повинні були це робити. Можливо, такі ж висловлювання озвучували нинішні прибічники Black Lives Matter – ситуація змінилась, тоді їм це не заважало. І це правильно. Право на власну думку є у всіх. І лише в дискусії можна довести її змістовність, за що я завжди голосую обома руками
Шанс на відповідь
Почнемо з того, що «Петро і Мазепа» публікує всіх читачів, які пишуть дійсно якісні й незалежні тексти. Не так давно сам сюди писав вперше, і перевіряв пошту з ледь помітним нервовим очікуванням. Здавалося б, це ж гидота для когось – проте моя точка зору прийшлась до вподоби, або просто не викликала відрази. Власне, ви можете робити так само.
За кожен свій текст я готовий заступатись, бо написане мною – не вітром принесена пісенька. Але давайте поважати одне одного. Аби написати цей текст, я витратив дві години часу: півгодини писав, а потім видаляв матюки та шукав більш вдалі формулювання. Впевнений, критики «американських» експертів можуть так само.
У мене ніколи не було рабів. І в батька, і в діда, та й взагалі у родині поміщиків не водилось. Але от народився я білим. І що тепер, приймати за належне комплекс провини, який нам намагаються нав'язати з-за кордону. Мої ідеологічні вороги водночас сіють хаос, руйнують мій політичний орієнтир та культивують такі явища, від яких страждатимуть навіть мої онуки. Вибачте, це терпіти я не збираюсь.
Тому якщо хочете поспілкуватись – давайте робити битву текстів. Чесно, обіцяю ставитись до цього з максимальною уважністю, й ніхто не лишиться без відповіді. У суперечках народжується істина. Хтозна, раптом я не правий – тоді хто, крім вас, зможе мене в цьому переконати? Вам же ніхто не заважає відповісти лаконічніше.
І тоді в нас буде дійсно плідна дискусія.
У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.