Тераріум для мишей. «Слуга народу» без Зеленського
Володимир Зеленський не тільки привів до Верховної Ради справжню орду некомпетентних людей, набраних за об'явою. Він досі тягне їх у бік людських симпатій, хоч і починає здобувати серйозний, ба навіть вічний антирейтинг.
Тому я пропоную уявити «Слугу народу» без свого символічного лідера. Рано чи пізно це все одно станеться – чом би не підготуватись наперед?
Арахамія й конфлікти
Нині Давид Арахамія символізує собою універсальну затичку для будь-яких негараздів, яка здатна викликати на себе вогонь. Зовнішність лідера парламентської фракції «СН» дозволяє припускати які завгодно речі. А його висловлювання цементують навіть вигадки. Щось трапилось? Це ж мене вирвали з контексту! Справжній символ нинішньої влади.
Ось що трапляється, коли людина займає не своє місце, проте тримається за нього зубами. Дуже часто Арахамія здається безголовим придатком у партії Зеленського. А теперь приберіть із розрахунків самого президента. Хто лишається з топів? Арахамія як лідер фракції, Корнієнко як голова партії. Разумков у якості спікера з певним впливом. І… все. Більше нікого не видно й не чутно.
Том що так зване крило Коломойського не встигло заробити собі ім'я з точки зору самостійності. Воно і є придатком. А тому постійно тягне Зеленського за вуха, згадуючи гаранта за будь-якої потреби. Нині найбільш антиукраїнська частина партії частенько звертається до Зеленського демонстративно пишно.
Тут тобі й «Президент» з великої, навіть величезної літери. І обіцянка все узгодити з Аж Самим, хоча насправді більшість згаданих речей його взагалі не стосується. Це не загравання, а тверезий розрахунок. Так крило Коломойського з останніх сил використовує бренд Зеленського, легітимізуючи ним будь-яку забаганку справжнього власника.
Читайте також:
- Кирило Бреус. Як провалити законопроект? Спитайте в мене
- Микита Максимов. Президент спіткнувся, мер переступив
Бо хоче того Володимир Олександрович чи ні, але він сидить на дні боргової ями. Причому кредитору байдуже, коли буде відпрацьовано вкладені кошти – він ніколи не відпустить качку, що несе золоті яйця. І тому Зеленський нестиме їх до того моменту, коли стане непотрібним. Але не тільки Коломойському, а й решті «правильних» людей навколо.
Вершник без голови
Хоч рейтинг Зеленського й ледь балансує, немов табуретка на двох ніжках, його персона важлива для партії. Важко контролювати певну дисципліну людей, що лишаться навіть без формального лідера. Вже зараз слабкість Володимира Олександровича призводить до катастрофічних факапів «СН». Що ж буде, коли комік взагалі зникне з екранів, навіть відосики писати не захоче? Важко уявити.
Можу лише зауважити, що зникне останній бар’єр перед початком анархії. Наприклад, зараз є певна ієрархічна побудова: на вершині гори сидить Зеленський, який реально ні на що не впливає. Але поки є він, зберігається ця послідовність. Приберіть першу сходинку – і система завалиться. І тоді ні Корнієнко, ні Арахамія не вибачатимуться за свої вчинки, бо навіть формальних обмежень уже не буде.
Та що там партія. Навіть Офіс президента розколовся: далась взнаки заміна Богдана на Єрмака. Такий удар спричинив зрушення в колективі, і тепер ОПУ розділилась на два табори. Нині й підхід технологів не є однорідним. Якщо Кирило Тимошенко був людиною попереднього голови ОПУ, то Михайло Подоляк – ставка Єрмака. «Слуги» навіть у власній структурі не можуть без конфліктів. Так сталось і тут.
Наприклад, можете почитати про провокації, які нинішній посіпака голови ОПУ робить власним працівникам. Я вже посміявся, й вам раджу. Вони ж самі себе закопують. Хоч ми за це й платимо, але шоу нарешті починає нагадувати щось змістовне. Вболіваю за обидві сторони, бийте одне одного щосили.
Читайте також:
- Keith Preston. Джеймс Бернхем: ким він був та що лишив людству, частина 1
- Іван Ємець. Хабаровськ для Зеленського
В таких умовах не дивно, що на публіку вилазять навіть дитячі помилки влади. Скоро айсберг стане ще помітнішим, а прозора вода підкреслить масштаб прихованих проблем. Адже тепер навіть найбільш віддалений від реальних справ сектор усе одно нагадує тераріум, у якому забули вимкнути світло. От тільки нинішня влада грає у ньому мишей, якими пізніше поласують більш зубасті мешканці. Далі буде веселіше.
Танок мишей
Є одна гарна приказка, «кот из дому – мыши в пляс». Нині Зеленський майже нічого не контролює, але саме його ім'я та лице лишаються єдиними драйверами зеленого режиму. Тобто навіть формальна наявність лідера трошки краща для колективу, ніж його відсутність у будь-якому змісті. Так що Володимир Олександрович може насолоджуватись роллю діда в Мавзолеї. Він же так цього прагнув.
А далі буде гра на витривалість, оскільки конкуренти так просто не відчепляться. Вони вже відчули запах крові. І як тільки президент дійсно зникне з медійного поля та триматиме дистанцію від будь-яких дій, всі ці заготовки вийдуть назовні – і будуть масштабнішими за нинішні дитячі забавки. Бо відповідальність за небажання бути стратегом спіткає кожного з нас. По мірі можливостей. Тому президента чекає не холодний душ, а крихітний Нюрнберг.
Україна визначилась із датою. 25 жовтня «слуги» отримають ляпаса на місцевих виборах. Ляпаса – однозначно, оскільки нинішні посіпаки Коломойського досі ностальгують за попереднім роком. А таких перемог уже не буде. Їх неможливо досягти, цілий рік грабуючи й гвалтуючи власну державу.
Історія циклічна. Нерон нагадував Зеленського епатажністю та рисами характеру, й скінчив свій життєвий шлях далеко не в ідеальних умовах. Що ж тут казати про президента воюючої держави, який призначав коней чи не на кожну посаду, а заодно завів їх у Верховну Раду? Здається, ви вже знаєте відповідь на це питання.
А поки що чекаємо жовтня та спостерігаємо за наступними відеотурами Зеленського. Більше він уже ні на що не здатний.
У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.