Перейти до основного вмісту

Вільна людина без свободи

Опозиція проти опозиції

Переклад: Микола Риков

Знаєте, що я зрозумів, коли стояв уночі під Лук'янівським СІЗО разом з хлопцями, яких півгодини тому взагалі не знав? Одну просту річ, от зараз вміст статті вивантажу — і обов'язково поясню.

А зрозумів я те, що "вільні" люди України іноді видаються більшими ідіотами, ніж їх диванні аналоги. Можете матюкатися, я свій запас вичерпав учора ввечері. Цю секту треба гнати, аби вона не псувала опозицію.

Примітка редактора. За переклад дякуємо читачеві, ФІО й псевдонім якого саме обговорюємо :)

Вільні невільні люди

"Володимир Олександрович. За вас голосували дві третини українців. За вас. Україна чекає. Покажіть себе розумною людиною. Просто. Не заради себе. Заради нас. Заради. Женіть мудаків і будуйте країну, заради якої воювали. Боролися. Вірю, що. Ви. зможете. А. ще. у. мене. западають. крапки. на. клавіатурі. Сильний не той, хто сильний. А той, хто сильний. Дід купив штукатурку. Абир."

Це не пам'ятник розділовим знакам у непотрібних місцях, а стиль модний. Бачили такі пости у Facebook? У комплекті йде пальчик, відставлений убік при мінеті діючій владі, та відсутність рішучості. Обійдуся без спрощених аналогій про імпотенцію. Біда в тому, що цю рису людина сприймає як щось неймовірно європейське, круте, пафосне, нема на то ради. Мені у живіт із дробовика вистрелили, а я увімкнув режим "Ісус": помру, як крутий пацан, і жодного разу не застосую мову ненависті.

Знайомтеся, це ваші ідеологічні побратими. Ні? Так, може, система дала збій? Тоді це такі ж шкідливі групи, як і фанати влади. Адже ми поляризуємо суспільство, виокремлюючи лише прихильників Зеленського, його опонентів та пасивну масу в якості декорацій. А сил на карті набагато більше. Для простоти давайте назвемо слабаків білими генгрейпами (доки цих хлопак гвалтують, вони готові придиратися до запаху з рота нападаючого — але точно не до суті його злочину).

Наше суспільство, розколоте політтехнологами, заново вчиться збиратися і стискати кулаки. Виходить погано: влада заручилася підтримкою телевізора і тому може забивати болт на крихітний відсоток думаючих людей. Але, доки ви будете аргументовано викладати свою точку зору та претензії до Банкової, білі генгрейпи заволають "Все нормально, це не диктатура, суди запрацюють, усі мають право на помилку, не будьте настільки різкими". Браво, тепер їх позиція більш зручна: вона дозволяє критикувати владу за дрібниці (не заважає) і не брати на себе відповідальність (більшій частині народу так і хочеться). Це інформаційний шум, і його джерело треба гнати подалі.

Пам'ятаєте події Революції Гідності? Уявіть, як діяли би такі хлопаки в ті часи. Коли суспільство зробило вибір, його раптом би зустрів натовп відставлених убік мізинчиків, які б нили про:

  • кінцівку "Декстера";
  • критику президента найменш образливим способом;
  • заклик до простих українців: хлопці, давайте будемо людьми, не перегинайте палку. Я ось критикую, і ніхто мене не б'є ногами. Тож давайте виставимо маргіналами тих, хто на Майдані?

Це була б ідеологічна поразка, а вона завжди гірша, ніж розстріл. Учасників протесту все одно прибили б поодинці, доки псевдоєвропейці ниють про шматочок щастя у вигляді Йолки. Президент береже тестикули, з'являючись у стилі мужика в "Еквілібріумі": лише на екрані і без реакції на людей. Іще один білий генгрейп, тільки вже за булаву вчепився.

А зараз ставки ще вище. І тому суспільству замилюють очі тонни нерішучих, показово культурних імпотентів, які намагаються показати будь-яку активність як щось жахливе. Не скажу, що за гроші: природна тупість зазвичай з'являється на етапі проектування. А такі розумники вже показали, наскільки тонкою є їх аналітика, проголосувавши за "Голос" із його корпоративами від лідера фракції. Тепер мовчать. Вони вже нагрібали на будь-яку проєвропейську силу за неправильний колір брюк, і пасивно дозволили люмпенам натякнути, що у сортах вони явно розберуться замість нас. І тепер теж мовчать. Досі не бачу бурхливої реакції з їхнього боку на ситуацію з видачею беркутівців, хоч ти вбийся. Теж мовчать, очевидно.

Перший обмін полоненими був тестом, справжнім лакмусовим папірцем. Українці проковтнули наживку, і тепер обміни будуть відбуватися завжди, щойно рейтинг Зеленського доторкнеться лобом плінтуса. Адже Росія встигне накрасти наших громадян приблизно завжди, а наш піаніст буде готовий віддати кого завгодно, лиш би вкотре створити імідж миротворця перед ходячими шлунками, які голосували за нього навесні. Шкода, що Володимир Олександрович не здогадався видати Путіну себе, любимого. Було би набагато простіше і приємніше.

Усі звикли до простого сюжету, але у 2019 році немає ніякого протистояння двох груп. Як і у всесвіті Толкієна, фракцій багато, і лише орки монолітні у своїй безмежній тупості: з активними адептами "1+1" усе зрозуміло. Жерац, бухац, телевізор клац, чудово, живемо під жартики Добронравова. Пасивні організми так само мовчки існують на фоні. Але ось опоненти Зеленського розділені, як ніколи раніше. Тож нащо взагалі об'єднувати цих людей під однією вивіскою?

Ви ж у будь-якому випадку зустрінете у стрічці ту пародію на здоровий глузд, якою я розпочинав підпункт. Це failed state всередині України, який живе свободою, вбитою дуплетом навесні і влітку 2019 року. Після укусу зомбі ніхто не стане Іхтіандром, як того не хотіли би друзі зараженого.

У наш час вільною може називатися та людина, яка розуміє: її свободи більше немає. І це тимчасово, якщо докласти зусиль. А кукурікання про тимчасові проблеми, які Зеленський виправить, злякавшись твого посту в Facebook — ознака внутрішнього ворога. З ідіотом не побудуєш міцний союз.

Читайте також:

В наше время свободным может называться тот человек, который понимает: его свободы больше нет. И это временно, если приложить усилия. А кукареканье о временных проблемах, которые Зеленский исправит, испугавшись твоего поста в Facebook — признак внутреннего врага. С идиотом не построишь прочный союз.

Помилка-2014, СІЗО-2019

Україна виростила цілий кластер військової еліти і навчилася показувати кулаки, чим вигідно відрізняється від свого зразка 2013 року.

Але українське суспільство раптово отримало ще одного повноцінного ворога. Касту недоторканих, які затесалися до опозиції, але насправді є непотрібними придатками. Такі союзники гірші, ніж чума. Доки тебе будуть вбивати, вони нічого не зроблять і будуть агітувати нічого не робити. Тепер люди, які думають, протистоять і Зеленському, і маргіналам, які зкурвлюють благородну мету. А водночас — і тим білим генгрейпам, які в медійному полі досить популярні і тим самим шкодять.

Вільна людина завжди знає, доки працює його режим громадянського безсмертя. Недарма у старому анекдоті американець говорив радянському хлопаці: я, мовляв, можу вийти на вулицю і крикнути, що Рейган мудак. А той відповідав, що може крикнути так само, і теж про Рейгана.

Американець розуміє, що його особисті права працюють під будь-яким соусом, і ніхто їх не обмежить, доки він сам не наробить дурниць — от пограбуєш банк, тоді і сядеш. А радянський двоногий чітко знав, що думки — це дуже добре, але за їх вираження можна відлетіти у табір-хоспіс. Тому його свобода не виходила за межі черепної коробки, де успішно стихала під тиском обставин.

Якщо українець в грудні 2019 року вважає себе вільним громадянином під захистом європейської країни, яка перебуває в стадії росту, можна назвати його кретином. Радянською людиною, яка раптом почала вважати себе громадянином США і яка нічого для того не зробила. Всього за півроку ми пройшли шлях від влади, яку критикують, до режиму, який і сварити не можна — дивись, ще пришиють погрозу президенту і пов'яжуть. Ми в Азії, бро, нехай навіть не географічно. Щодна західна країна не жертвує своїми громадянами, їх пам'яттю заради сумнівного політичного вибрику. Інакше громадяни знахабнілу владу або зметуть, або на стовбах розвісять. А наші наче не збираються йти в наступ: свята, багато вихідних, курс гривні. І тому повністю підходять на таку роль.

Доки народ був бездіяльним, президент відняв у нього найдорожче: свободу. Він провів по губах кожній сім'ї загиблих на Майдані, щоб зрубати рейтинг на новому обміні полоненими. А опісля убивць наших земляків він називає полоненими і подає як матеріал, придатний для обміну. Конвейер вжу запущено. Сидів би Янукович у Качанівці — Зеленський і його би віддав як військовополоненого з межигірського фронту.

Ціна твоєї свободи

Ситуація змінилась. Одна річ — мітингувати пару років тому під будинком Порошенка. Тут ти наче американець з анекдоту: точно не займатимуть, і про шоколадну диктатуру маєш право волати кожного божого дня. Ходімо до бариги в гості! Але певного дня, доки той гарантовано знаходиться в іншій країні, вибиваючи для України ще одного іноземного партнера.

Тепер патріоти почуваються обділеними при роздачі громадянських прав і саме тому хочуть виправити несправедливість. Під Лук'янівське СІЗО вийшли люди, які чітко розуміють: свобода померла ще навесні 2019 року. І зараз ми тільки починаємо пожинати плоди масової помилки.

Права людини? А ви тепер не люди, адже керують нашою країною повні антиподи мислячої людини. Свобода закінчилася, не не встигнувши як слід розпочатися. Ті, хто вийшов під СІЗО, вважаючи холодний вітер краще теплого пабу, розуміють, що основи громадянського суспільства захиталися. А ті, хто ще вважає себе "вільними" громадянами, чомусь мовчать, набравши за щоки зовсім не хумусу. Або покажіть мені реакцію Шабуніна, який раптом знайшов у собі сили наїхати на владу. Усього рік тому ці борці за світову справедливість ревіли про військовий стан, який покладе край демократії — і мовчать, коли цю саму демократію вбиває силова вертикаль з клоуном на головному шипі корони.

Ми ще побачимо успіхи Богдана, який у жодному разі не впливає на щонайчесніші суди найпрогресивнішої країни у світі. Зате маргінали готові явитися та споганити кожну акцію протесту, формально ставши на її чолі. А білі генгрейпи відмажуть будь-який психоз Зеленського, знайшовши тонку історичну аналогію десь на півдні Гваделупи. Зате людям, які думають, доведеться боротися із Зеленським, паралельно відбиваючись від двох внутрішніх загроз.

А у влади методичка уже сформувалася. Що, мовляв, твою матір вбили, а перед тим згвалтували? Вибач, хлопче. Розділяємо твою втрату (насправді ні). Нехай вбивця поїде до Росії та живе там на волі, доки ти будеш вбивати себе депресією і пошуком справедливості. Поглянь: суспільство хоче миру, ти ж не будеш бажати Україні війни тільки через те, що погано особисто тобі? Ох, будеш? Ось проклятий порохобот, лови його, через нього всі біди. Володимир Володимирович, а ще ми можемо вам усі тюрми збагрити, забирайте на здоров'я.

Колись Олександр Нойнець написав для "Петра і Мазепи" не найвилизаніший, але неймовірно правильний текст. Називався він "Помилка вільної людини". Йшов тоді 2014 рік. Ми вважали себе найрозумнішими та найвільнішими homo sapiens всієї матінки-Землі та прилеглих сіл. Нашу помилку автор фіксував п'ять років тому, але її масштаб час показав лише зараз. Американець ніколи не зрозуміє логіку совка. А ми виявилися далеко не в США, але встигли розслабитися і розколотися.

Вільна людина вміє цінувати свою необмеженість. Українці лише доторкнулися до справжньої свободи, відчули її смак і невелику (в рамках) вседозволеність. Як невеликі витівки примарха Магнуса, вартували ці переваги людських життів. Але ви ж не відмовилися б від цього? Ні, звичайно, інакше ви б не читали ПіМ з його доволі жорсткою позицією.

Читайте також:

Меншість, яка думає, надто захопилася і почала вважати країну чимось більш міцним. Диванна більшість — чимось менш небезпечним, ніж насправді. Наш народ сприйняв рівень свобод як щось базове для оновленої держави. Зарано звик. Вільними людьми інститути, які працювати почали років п'ять тому, сприймаються як Стоунхендж — а даремне.

Тому тепер, коли влада гвинтить чергового патріота, вішаючи на нього вбивство Кеннеді і теракт 11 вересня, позаочі об'єднуються прихильники Зеленського, маргінали та білі генгрейпи. Вони блокують для себе цю незручну інформацію. Точно так само дрібний безхребетний зі спального району філонив усі роки війни, ниючи про "нехороший військовий збір, який взагалі розкрадуть і нафіг він потрібен". Тепер зручно не нити, а ігнорувати. Влада саме це і потрібно.

Війна йде, як і раніше, життя відлітають точно так само. Що змінилося? Банкова почала говорити те, що народ хотів чути усі ці роки. А так ситуація не змінилася. Але патріотам доведеться битися і зі справжньою загрозою, і з двома тупиковими гілками громадянського суспільства.

Не дав Бог ворога достойного, але два натовпи ідіотів відсипав щедро.

P.S. Влада просуває логіку "уникати жертв за будь-яку ціну", намагаючись виставити маргіналами всіх незгодних. Зрозуміло, що опозиція не буде сприймати цю ідею, але вона і не для неї була створена: це втюхують простим людям, які вже гуглять рецепти олів'є з ананасами. І саме тут шкодять білі генгрейпи. Вони не лізуть в саму суть тезису, вмикаючи своє фірмове небажання йти на конфлікт.

Ну не можуть піти в опозицію люди, які аплодують сідницями на славу чесних-прозорих виборів. Не можуть вони сказати: так, народна тупість, помножена на відсутність виборчого цензу, веде країну до втрати демократії. Не можуть відмітити: хлопаки, ми поїли і не ложкою (адже найскладніше — визнати свою помилку). Саме тому такі безвідповідальні псевдоєвропейці гірші, ніж найлютіший ворог.

Доки нові беркутівці будуть бити вас, білі генгрейпи скажуть: все спокійно, все мирно, ось я серіальчик подивився, а ось я в кафе посидів. Більше проблем в країні немає. Якщо з'являться — накатаю пост, заповнений крапками та капітаном Очевидністю, буцім це допоможе. Саме тому я надаю перевагу превентивно дистанціюватися від тих, хто у потрібному випадку не допоможе з огляду на власні лапки.

З прийдешніми святами.

Рекомендуемые публикации

А что, разговор писался? А что, выкладывают полную версию? Ой!

Шоу как антидот или наоборот

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.